Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Лесосибирск

Такой вот выходной у меня был! Закладки, торкнуло, клинило, все дела. Понимаешь, я - таблетолог, страстно люблю употреблять разные штучки. И вот сегодня решил себе добавить кодеину. Хмурый торговец просто настойчиво рекламировал этот товар, что мол, это бомба, и сегодня я решился его купить. Сижу значит я в своей дырке, и думаю, куда бы сегодня пойти в таком состоянии. Понесло меня в тот новый клуб, что как гостиная выставка. Все красивые девочки, светомузыка и вообще атмосфера наравне с моими галлюцинациями. Мыслями я уже там, а телом куда-то день отходит. Делаю же я закладку перед выходом. Одну - две - три... а, не, все равно не дурочка. Четыре - пять - шесть... теперь точно поеду в одни галлюцинации! Знаешь, в нашем сообществе есть специальные термины, чтобы отличать друг друга. Ну, например, мы называем нашего дружка - торкнуло. И это у нас кошерно, понимаешь. Вот, когда ты находишься в состоянии наркотического опьянения, ты становишься одной большой торчкой, которую сложно контролировать. Вот и я воткурился, стал торкнулым и клинился уже до самого выхода. Вот я и приехал в клуб. Какой-то душнила охранник стоит у входа, проверяет всех, как будто у него в арсенале детектор наркотиков. Но, к счастью, меня не остановили. Прошел внутрь и в первый же момент обнаружил, что тут все дымится. Если бы мой нос был клинущимся, я бы еще понял, но так-то не понятно, зачем все это. И тут, сидя за барной стойкой, я вспоминаю, что общался с одним парнем, который меня предупреждал про хмурого. Говорил, что это просто смертельный героин, а я все решил покурить его. Ну, я же любопытный, что поделаешь. И вот, когда уже полностью торкнуло, решаю найти его. Он мне тоже знакомил меня с дурочками, которые тут шныряли. Порой действительно кажется, что все они не в своем уме. И, наконец, нахожу я эту хмурого торговку. Ну, думаю, пора дать ему по голове за то, что он продает такую хрень. Вместо этого я решил купить еще одну закладку у него. Нет, я не дурак, просто люблю рисковать. Сидя в темном уголке клуба, смотрю на этих пьяных и наркоманских парней и понимаю, что я такой же, как и они. Мы все пытаемся забыться, уйти от реальности на пару часов и отвлечься от всех проблем. В конце концов, в этом мире ничего не вечно, и когда в тебе что-то соскочит, ты уже не можешь остановиться. Но я не жалею об этом, ведь это мой выбор. Так и провел я свой выходной в клубе, в окружении рискованных и безответственных людей. Жизнь наркомана не проста, но она интересна и полна экстремальных моментов. Не советую тебе попробовать, но если ты все-таки решишься, будь готов к тому, что твои друзья будут называть тебя торкнулой и душней.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.